Чому їжак переміг зайця (за казкою «Як їжак і заєць бігали наввипередки»)

У казці «Як їжак і заєць бігали наввипередки» заєць насміхався з їжака, що в нього криві ноги. Їжак образився й запропонував побігти наввипередки.

Він не став бігати по-справжньому. Спершу пішов додому й розповів усе дружині. Їжачиха мала стати в борозні на другому краї ниви й казати зайцеві: «Я вже тут!». А сам їжак став на іншому краї.

Заєць біг то в один бік, то в інший. Щоразу, коли він прибігав, там уже «чекав» їжак або їжачиха. Заєць не здогадався, що їх двоє, і бігав дев’яносто дев’ять разів, аж поки не впав.

Їжак переміг, бо виявився розумнішим. Казка вчить, що розум допомагає слабшому перемогти.

У казці «Як їжак і заєць бігали наввипередки» слабший герой перемагає сильнішого. Щоб зрозуміти чому, треба простежити за їжаковим планом.

Усе почалося з образи. Заєць насміхався над їжаком і дражнив його криволапком. Їжак міг би посваритися або піти геть, але він відповів: «Ти мене береш на сміх? А хочеш зі мною наввипередки? Побачимо, хто кого пережене!» Так він показав, що не боїться.

Далі їжак діяв розумно. Він знав, що справді не перегнати зайця, тому пішов додому порадитись із жінкою. Вона спершу здивувалася, але виконала його задум і стала в борозні на кінці ниви. Отже, перемога стала можливою завдяки співпраці.

Заєць же був самовпевнений. Він прибігав на один кінець ниви — там їжачиха. Біг на інший — там їжак: «А я вже давно тут чекаю!» Він навіть не подумав, що їх двоє. Так заєць бігав дев’яносто дев’ять разів, аж поки не впав.

Їжак переміг не швидкістю, а розумом і терпінням. Він також не поспішав, а чекав, поки заєць сам виснажиться. Казка закінчується словами, які є її мораллю: «Ніколи не треба сміятися зі слабшого».

Мені подобається, що їжак у казці не ображається мовчки. Він пропонує змагання й показує, що значить кмітливість. Мабуть, найкраща відповідь на образу — дія.

Ще помітно, що їжак не хитрує сам. Він просить допомоги в дружини, і вони діють разом. У житті це теж важливо: одному зробити щось важко, а вдвох можна.

Заєць у казці смішний. Він швидкий, але не думає. Його швидкість нічого не варта, коли не вміє придивитися.

Тому для мене їжак переміг не лише зайця, а й власну слабкість, бо використав те, що мав: розум і родину.